Ремонт допоміжного обладнання дизельного двигуна

4.10. Ремонт допоміжного обладнання дизельного двигуна

Завантажити книгу у форматі “word” ви можете в кінці опису.

 

4.10.1. Повітряно-пусковий механізм

Найбільш характерними несправностями системи повітряного запуску дизеля 4ВД-21/16 є: ослаблення або надмірне спрацювання кулачка золотникового механізму; порушення притирання конусних поверхонь повітряно-пускового клапану і тарелей золотників до сідел; спрацювання або просідання пружини зворотно-пускового клапана.

Для заміни кулачка повітряно-золотникового механізму необхідно зняти торцеву кришку блоку дизеля а боку четвертого циліндра. Пусковий кулачок насаджений на вільний кінець валу привода паливного насосу високого тиску, тому замінити його можна і без демонтажу вала.

У пусковому механізмі дизеля 4 ВД-21/15 використовують повітророзподільник з плоским золотником. Завдяки цьому забезпечується запуск дизеля по всіх циліндрах.

Золотниковий повітророзподільник дизеля 4ВД-21/15 (рис. 289) розбирають в такій послідовності: із корпуса викручують пустотілі болти, які кріплять трубопроводи. Далі відкручують гайка і знімають зі шпильок кришку 7 повітророзподільника з прокладкою в. Регулювальний гвинт 9 з гайкою 8 викручують тільки при необхідності. Із гнізда корпуса виймають плоский золотник 5 і повідкову шайбу 4. Після цього зі шпильок знімають корпус 1, розпірну втулку 3 і пружину 2.

Деталі розібраного пускового механізму ретельно проми мють в гасі і очищують від продуктів корозії. Поверхні золотника і корпуса з боку вікон для пропускання повітря повинні бути гладенькими. Риски, сліди спрацювання та інші механічні пошкодження усувають шліфуванням. Якість прилягання золотника до робочої поверхні корпуса повітророзподільника перевіряють ля фарбою. На деяких дизелях плоский золотник виготовлений з пластмаси. Таку деталь не ремонтують, а замінюють новою.

Перед складанням необхідно перевірити якість затягування круглої гайки і стан її стопорної шайби. Якщо є ознаки ослаблення затягування, гайку необхідно замінити. Залишки прокладок видаляють гострим шабером.

Складають повітророзподільник у зворотній послідовності (рис. 289). Після затягування гайок кріплення кришки необхідно відрегулювати прилягання золотника до робочої поверхні корпуса. Для цього послабляють затягування гайки 8, регулювальний гвинт 9 спочатку закручують викруткою до упора, а потім відпускають на половину оберта. Регулювання має забезпечити вісьовий зазор золотника в корпусі приблизно 0,1 мм.

 

4.10.2. Повітряно-пускові балони

Повітряно-пускові балони повністю розбирають тільки при капітальному ремонті. В умовах депо ця робота виконується лише у разі необхідності. Але при будь-якому виді ремонту всі повітряно-пускові балони оглядають. У процесі експлуатації спрацьовується запірна арматура балонів і пристрої для приєднання манометрів, зарядних і пускових трубопроводів. Самі балони всередині забруднюються маслом, відкладеннями і руйнуються корозією. Пояснюється це тим, що їх заряджають не тільки стиснутим повітрям, а й продуктами згоряння, які утворюються в циліндрі працюючого дизеля. Ці продукти містять різні хімічні з’єднання, які розчиняються у воді та утворюють активні кислоти, що руйнують метал балонів.

Розбирання головки балону із заміною або ремонтом пошкоджених деталей і притиранням запірних клапанів виконують при деповському ремонті, я також при внутрішньому огляді інспектором Держміськтехнагляду. Внутрішню порожнину балону промивають мийними розчинами. Іржу з поверхні видаляють металевими щітками. Особливу увагу при цьому звертають на стан поверхні в місці розташування вантажу продувної трубки. При неправильному встановленні трубки або ослабленні її завальцьовування будуть зношуватися стінки балону. Підготовлений для складання балон фарбують всередині кислотостійкою фарбою.

Як і будь-яка судина, то працює під високим тиском, корпус балову дозволяється ремонтувати зварюванням лише за спеціальною технологією. Гідравлічні випробування балонів виконують під тиском 4.5 МПа один раз на вісім років. Результати огляду і випробування заносять у паспорт (шнурова книга). Складений балон для перевірки щільності з’єднань можна опресовувати повітрям тиском 3 МПа із зануренням у ванну з водою.

 

4.10.3.        Зарядна головка дизеля 4ВД-21/15

Дія запуску цього дизеля використовують продукти згоряння. які закачуються із циліндра у повітряно-пусковий балон за допомогою зарядної головки. Найбільш характерна несправність головки — нещільність посадки кулькового і ковпачкового клапанів, що викликає зворотні витоки газів із балона в циліндр. Ці дефекти у більшості випадків виникають через недотримання обслуговуючим персоналом правка зарядки пускових балонів. У відповідності з вимогами за воду-виробника зарядження необхідно проводити періодично по 10 хв з перервами, які забезпечують охолодження деталей головки до 40-50 °С. Якщо зарядження виконується безперервно, то виникає прогоряння клапанів та їх сідел, інтенсивне утворення окалини і руйнування різьбових з’єднань.

Зарядні головки, які демонтовані а дизеля, повністю розбирають. Несправні деталі замінюють. Деталі з різьбою, особливо при наявності незначних пошкоджень, рекомендується перевірити мітчиком або плашкою відповідного діаметра. Це дозволить не тільки відкалібрувати різьбу, а й зняти окалину. Сідло 1 (рис. 390) кулькового клапану необхідно перевірити зенкером, а саму кульку З замінити новою діаметром 10 мм. Для цього можна використовувати кульку віл підшипника, що вийшов з ладу. Металеві прокладки 2 з алюмінію необхідно замінити, а мідні, які по мають дефектів, виправляють на влиті і відпалюють. На різьбових стопорах 4 мас бути справним шліц під викрутку. Болт 5 декомпресійного вентиля повинен мати конічну частину без раковин.

Під час експлуатації зарядну головку необхідно періодично розбирати і промивати деталі гасом або дизельним паливом.

 

4.10.4.Повітряний компресор гину 2НВ1-80/105 з електричним приводом

Повітряний компресор типу 2НВ1-80/105 з електричним приводом установлений на секції ZB-5. Вага вузла у складеному вигляді становить 180 кг. Компресор обладнаний ресивером, який розрахований на робочий тиск 3,2 МПа (тиск ви пробування 4,8 МПа), і охолоджувачем з ребрами, який працює під тиском до 0,5 МПа (тиск випробування 0,75 МПа).

Циліндри високого і низького тиску працюють відповідно при 3,2 і 0,6 МПа. Поршні виготовлені зі сплаву алюмінію, їх вага складає 135 г. При виготовленні поршні сортують на дві розмірні групи, кожна а яких різниться діаметром отвору в бобишках під пальці відповідного розміру. Перша розмірна група маркується білим клеймом (маг відхилення діаметра отвору від номінального в межах 0,002—0,005 мм), друга — чорним (відхилення діаметра отвору 0,005—0,008 мм). Пальці шатунів установлені на кулькових підшипниках.

Технологія ремонту основних деталей компресора і вимоги до якості виконаних робіт такі самі, як і для аналогічних деталей дизеля. Діаметральний зазор між поршнем і циліндром високого тиску повинен складати 0,00125Д (Д — діаметр циліндра), в циліндрі низького тиску — 0,001Д. зазор в замку поршневого кільця — 0,005Д. Показником граничного спрацювання циліндрів є збільшення їх діаметра на 0,01 Д.

Для надійної роботи компресора необхідно, щоб висота шкідливого простору в циліндрі була мінімальною, що виключає дотик днища поршня з клапанною плитою. Зазор між вказаними деталями при положенні поршня у в.м.т. повинен бути в межах 0,2—0,3 мм для циліндра високого тиску і 0,5—1,2 мм для циліндра низького тиску. Висоту шкідливого простору замірюють свинцевим відбитком.

У процесі експлуатації компресора на нагнітальних клапанах всередині охолоджувача і повітропроводів може накопичуватися масляний нагар, який різко знижує ефективність роботи агрегата. Тому при ремонті всі деталі необхідно ретельно очищувати.

При розбиранні агрегатів іржу видаляють, протираючи поверхню гасом або механічним способом. Обдувати промиті та очищені деталі слід на віддалі від інших працюючих, не допускаючи загазованості приміщення парою гасу або забруднення повітря пилом. Демонтовані вузли необхідно розташовувати всередині машинного відділення так, щоб вони не захаращували проходи, були убезпечені від падіння, не торкалися неізольованих електропроводів. Всередині приміщення мають бути додаткові переносні світильники а живленням від стороннього джерела струму зниженої напруги.