Охорона праці під час ремонту й фарбування рам і кузовів вагонів
Завантажити конспект в форматі “docx” ви можете в кінці опису.
Зміст:
Підіймати й опускати вагони дозволяється тільки під керівництвом майстра або бригадира, переконавшись перед цим, що у вагоні й під вагоном відсутні люди. Перед встановленням вагону на стаціонарні опори або домкрати між їх опорними поверхнями і рамою вагона варто встановити дерев’яні прокладки що мають товщину 15-20 мм. Підйом вагона можна здійснювати електричними домкратами вантажопідйомністю 25-40 т або мостовими кранами, вантажопідйомність яких перевищує половину тари вагона. Перед підйомом одного кінця вагона необхідно підклинити всі колісні пари візка протилежного кінця вагону з обох боків.
Перед початком ремонтних робіт вагони повинні бути очищені від залишків перевезеного вантажу, сміття, снігу. Раму вагона перед виконанням робіт з виправлення потрібно за допомогою гвинтових стяжок прикріпити до опорної частини ставлюги або до головки рейок біля кожної ставлюги. При виконанні робіт з розбирання покрівлі й опалубки даху, а також при настилі опалубки не допускається виконувати роботи всередині вагона та навколо нього.
Скидання з даху знімних деталей можна здійснювати тільки після огородження місць їхнього падіння. Не дозволяється залишати інструмент на краю даху на виступаючих частинах рами та кузова. Роботи всередині вагона дозволяється виконувати тільки після закінчення робіт з настилу не менше половини підлоги або після укладки тимчасового настилу. При виконанні зварювальних робіт всередині котла цистерни клапан зливного приладу й кришка ковпака повинні бути відкриті для забезпечення приточної вентиляції або потрібно застосовувати додаткові прилади, що забезпечують подачу чистого повітря в достатній кількості. Не дозволяється одночасно виконувати зварювальні й інші роботи зовні й всередині котла.
Фарбувальні роботи потрібно виконувати у фарбувальних (малярних) цехах, відділеннях, ділянках, на спеціальних установках, в камерах або на майданчиках, обладнаних примусовою вентиляцією (місцевою й загальною приплинно-витяжною) та засобами пожежної техніки. Особливо ефективною вентиляція повинна бути при використанні лакофарбових матеріалів на сополімері вінілхлориду з вінілацетатом та перхлорвінілових.
Гранично допустима концентрація парів розчинників у приміщеннях, де працюють люди, не повинна перевищувати:
- для бензину-розчиннику, керосину, скипидару — 300 мг/м3;
- ацетону — 200 мг/м3;
- сольвенту — 100 мг/м3;
- ксилолу — 50 мг/м3;
- трихлоретилену — 10 мг/м3.
У приміщеннях, призначених для фарбування, потрібно користуватись лампами електричного освітлення в герметичній та вибухонебезпечній арматурі. В середині вагона — застосовувати світильники напругою 12 В. При фарбуванні пневматичними розпилювачами потрібно користуватись захисними окулярами та універсальним чи протипилевим респіратором. А при високих концентраціях шкідливих речовин — шланговим протигазом з примусовою подачею чистого повітря.
Перед виконанням фарбувальних робіт потрібно змащувати руки захисною пастою (біологічні рукавички). Велосипедні візки, самохідні портали, переносні ставлюги тощо повинні бути справними й стійкими. Установки і камери для фарбування в електричному полі обладнують автоматичним розрядником для зняття остаточної напруги з високовольтного обладнання й розпилювачів після відключення від мережі. А двері відсіків, де розташовується електричне обладнання, повинні бути зблоковані з високовольтним пристроєм автоматичного відключення високої напруги при відкриванні цих дверей.
При роботі з ручними електрофарбувальними установками забороняється працювати в гумових рукавичках, гумовому взутті або взутті на гумовій підошві, вмикати установку без її заземлення. Сушильні камери й установки так само, як і фарбувальні, обладнують пристроями витяжної вентиляції для видалення аерозолю й парів розчинників. Фарбувальні цехи ізолюють від інших цехів протипожежними стінами висотою не менше 5 м. Розташовувати їх у цокольних і підвальних приміщеннях забороняється
Також вас може зацікавити:
